Объявление

Свернуть
Пока нет объявлений.

Куда мы катимся?

Свернуть
X
Свернуть
  • Фильтр
  • Время
  • Показать
Очистить всё
новые сообщения

  • Куда мы катимся?

    А если бы дружил с врачами, то пил горькую дальше!
    автор Шикльгрубер Посмотреть сообщение
    Не, не пил бы. Яж сам завязал. Да и мне везет, яж-умный, а образование, только подтверждает мои догадки. Я получаю кайф и не меньший, от хобей. Эт я бездельничаю, бе надо жену слухать а не начальство. Поперся вчера на працю, кошмарВСЁпропало. ну сделал, хай працюе. Но подхватил другой вирусняк. легче конечно, ломки нет. Но очки болять. Так шо не с телепона. Сидю биля компу. Думаю завтра попустит, так шо развлекушки будете сами. А я працьнуся.

    Немецкая волна.
    Немецкая волна, так они на своих. тож ничего интересного. Свобода единственная. Но КГБ её спалила.
    Последний раз редактировалось FinderS; 07.02.2020, 20:15.
    Если вы ненавидите, значит вас победили (с). Конфуций.

    Комментарий


    • Куда мы катимся?

      Был ещё Голос Америки и Немецкая волна.
      Радио свобода, радио свободная европа,

      Кста, старинное кино "канкан в англ парке". Каклами снято. Об этих...

      https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A...80%D0%BA%D1%83

      Мне в отрочестве нравился кадр, как дедушка баян из тумбочки достает вмазацца
      "А ЗАЧЕМ НАМ МИР, В КОТОРОМ НЕ БУДЕТ РОССИИ?»

      В.В. Путин

      Комментарий


      • Куда мы катимся?

        Я получаю кайф и не меньший, от хобей.
        Аналогично.


        Если хочешь узнать человека, не слушай, что о нем говорят другие, лучше послушай, что он говорит о других. (c)

        Комментарий


        • Куда мы катимся?

          ну ось знову ... вирус-це инфекция . або ж навпакы



          понятно .. взявшись за эту тему можно насмеяться на всю жизнь

          Комментарий


          • Куда мы катимся?

            Автор
            Вова песика убив. Хто осудить Вову? Песик вчити не хотів Українську мову
            ( книжка эта была номинирована на премию Леси Украинки ) с украинской народной казкой " Червона шапка " попал в учебник украинской литературы по за 8 класс



            Слява Украйини .

            Комментарий


            • Куда мы катимся?

              Евгений Дудар.
              Полный текст:
              В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
              Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
              — Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.
              Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.
              — Тільки спіши, — каже мати, — поки сонечко високо.
              Червона Шапочка пішла.
              Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:
              Ах, зта красная рябина
              Среди осенней желтизньї,
              Я на тебя смотрю, любимьій,
              Теперь уже со стороньї...
              Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.
              — А-а-а! — гаркнув. — Червона Шапочка! Попалася! Зараз я тебе з'їм!
              Червона Шапочка озирнулася. Цвиркнула через густонапомаджену губу:
              — Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила. — Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів.
              Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього перів і гукнула:
              — Поїхали!
              — Куди? — перелякався Вовк.
              — Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.
              Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати. Зайшла у світлицю:
              — Чао предкам!
              — Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся. — А ти де в таку рань тут узялася?
              — Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка. — Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.
              — Господь з тобою дитино! А ти хіба не з дому?..
              — Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, викаблучуючись перед дзеркалом.
              — Нема, дитино, — каже бабуся. — Бо я хворіла.
              — Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз.
              Бабуся витріщилася на внучку.
              — Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка. Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.
              — На. Нема більше.
              — Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.
              Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець.
              Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:
              — Не маю, внучечко! їй-богу, більше не маю!..
              Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:
              — Хто тут бабусю ображає?
              Червона Шапочка криво осміхнулася:
              — А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасни . Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабушенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...
              Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жижки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.
              Що далі діялося в бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка. З набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.
              Де вона блукає, досі ніхто не знає.
              Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає…

              Комментарий


              • Куда мы катимся?

                И такую хрень - детям в школу???!

                PS. Я понимаю - больных на голову во всех странах и обществах хватает.
                Но в НОРМАЛЬНЫХ обществах и странах их лечат.
                А в ОСТАЛЬНЫХ - делают примером для подражания ...
                Детей на их творчестве учат ...

                Комментарий

                Сейчас на странице 0 пользователь(ей)

                Обработка...
                X